Інформація для батьків


Інструктивно-методичний лист

Міністерства освіти і науки України
щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів

Відповідно до статті 18 Закону України "Про загальну середню освіту" зарахування дітей до першого класу початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форми власності (у тому числі ліцеїв, гімназій, колегіумів, коледжів, що містять у своїй структурі школу І ступеня) здійснюється на безконкурсній основі. Відтак, проведення тестувань, вступних випробувань, співбесід, інших заходів, що мають на меті встановлення відповідності рівня підготовки дитини до школи, не допускається.
Відповідно до Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 № 389 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 4 липня 2003 р. за № 547/7868, на конкурсній основі (співбесіда) організовується прийом до першого класу виключно у спеціалізованих школах (школах-інтернатах).
Під час проведення співбесіди у спеціалізованих школах (школах – інтернатах) забороняється перевірка знань з математики, вмінь з читання і письма та іноземної мови. Співбесіда може мати на меті винятково пересвідчення достатності рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до вивчення дисциплін відповідно до спеціалізації закладу, наприклад, фонематичний слух.
Результати співбесіди оголошуються не пізніше 5 днів після її проведення. Діти зараховуються до навчального закладу за наказом директора до початку навчального року.
Прийом дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів (у тому числі ліцею, гімназії, колегіуму, колежу, що містить у своїй структурі школу І ступеня), які працюють, (планується організація навчання) за науково-педагогічними проектами, також відбувається на безконкурсній основі. Можливість успішно навчатись за обраною програмою має забезпечуватись не селекцією дітей, а створенням відповідних навчально-виховних умов для всіх дітей, які є учнями даного навчального закладу.
Дітям, які вступають до першого класу школи І-ІІІ ступеня, що обслуговує мікрорайон, де мешкає дитина, не може бути відмовлено у зарахуванні.
У випадках, коли кількість заяв щодо вступу дитини до першого класу загальноосвітнього навчального закладу не за місцем проживання перевищує кількість вільних місць, перевага надається тим, чия заява була зареєстрована раніше.
Інформація про закріплення (чи відсутність закріплення) за певним загальноосвітнім навчальним закладом мікрорайону (певної території обслуговування) обов’язково має розміщуватись на сайтах школи та інформаційному стенді для батьків майбутніх першокласників.
Для прийому до першого класу батьки або особи, які їх замінюють, надають такі документи:
  • заява на ім’я директора школи;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • медична картка встановленого зразка.
Інших документів для зарахування дитини до 1 класу не передбачено. Також не можуть вимагатися відомості про місце роботи, посади батьків або осіб, що їх замінюють та інша інформація, не передбачена чинним законодавством.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки несуть відповідальність за стан здоров'я дитини, її фізичний розвиток.
Відповідно до статтей 12, 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, зобов'язані надавати об'єктивну інформацію особам, яким проводять щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень і можливі післявакцинальні ускладнення. Особам, що не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
Питання про відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією (наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.11.2002 № 434 та затвердженого цим наказом примірного "Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу").
Директор департаменту Ю. Г. Кононенко

ДПА-2018 для 9 класу.

Підсумкова державна атестація, яку більше знають під абревіатурою ДПА, – це головне випробування для українських школярів, які закінчили навчання у 9-му класі . Для випускників середньої школи ДПА є своєрідним виміром отриманих знань і тренуванням перед ЗНО . Така перевірка дає можливість зробити висновок про якість освіти, отриманої на базі школи. Також це моніторинг методичної роботи вчителів, який дозволить внести зміни в програму підготовки школярів.
Атестація учнів, які закінчили 9-й клас, буде проходити на базі школи, в якій вони проходять навчання. Екзаменування проходить у письмовій формі і повинно відповідати певним вимогам Міністерства освіти. У роботі повинні бути завдання, відповідні рівню підготовки учнів і шкільних освітніх стандартів.
Дати, в які буде проходити ДПА, визначаються членами педагогічної ради. Наказ за підписом директора, затверджує дати проведення кожного іспиту, доведуть до відома учнів не пізніше 5 квітня 2018 року. Дев'ятикласникам 2017/2018 року випуску потрібно здавати три іспити: 
українська мова; 

математика; 

предмет за вибором у вигляді української літератури, зарубіжної літертури, іноземної мови, історії України та всесвітньої історії, права, географії, біології, хімії, фізики або інформатики, а також мов національних меншин.

ДПА з української мови

Підсумкова атестація з української мови належить до числа обов'язкових. Вона проводиться у формі письмового диктанту, в рамках якого оцінюється орфографічна і пунктуационная грамотність учнів, уміння правильно писати слова, вживати правила орфографії і пунктуації, а також оформляти роботу відповідно до вимог. Тезисні характеристики ДПА: 

атестація проходить протягом 60 хвилин;

обсяг диктанту повинен становити від 160 до 170 слів;

на початку іспиту вчитель повинен зачитати весь текст, дати пояснення щодо його змісту, лексичного значення слів і особливостей правопису;

кожне речення тесту читається наступним чином: учитель читає все речення цілком, потім повторять по частинах (в цей час учні пишуть), а потім ще раз повторює пропозицію;

в процесі диктування потрібно вказувати місце, в якому починається новий абзац;

в кінці вчитель ще раз читає весь текст, щоб учні змогли зробити перевірку роботи і виправити можливі помилки.


Оцінка диктанту проводиться згідно з такими критеріями:

помилки в орфографії і пунктуації оцінюються однаково;

помилки, допущені в одному і тому ж слові, вважаються за одну, але однотипні помилки, допущені в різних словах, вважаються різними;

при підрахунку помилок потрібно ділити їх на грубі і негрубі (виключення, заміна розділового знака, вживання не і ні і т. д.);

помилки на правила, які учні ще не проходили в 9-му класі, повинні бути виправлені, але не враховуються при підрахунку;

робота, в якій допущено більше п'яти виправлень, оцінюється на 1 бал менше;

бали потрібно розподіляти за таким принципом: 15-16 помилок і більше – 1 бал, 13-14 – 2 бали, 11-12 – 3 бали, 9-10 – 4 бали, 7-8 – 5 балів, 5-6 – 6 балів, 4 – 7 балів, 3 – 8 балів, 1 груба і одна негруба – 9 балів, 1 – 10 балів, 1 негруба – 11 балів, 0 – 12 балів.

ДПА з математики


Математичний іспит пишеться протягом 135 хвилин, якщо він призначений для учнів середніх шкіл без спеціалізації за математики, і 180 хвилин, якщо випробування проводиться для спецклассов. Співвідношення кількості завдань з курсів алгебри і геометрії – 2:1. Квитки розробляються так, щоб охопити програму з 5 по 9 класи. Роботу можна розділити на три частини: 
перша – від 10 до 12 завдань, сформульованих у тестовій формі так, щоб учень вибрав одну правильну відповідь із 4-5 варіантів;

друга – від 4 до 6 завдань у вигляді відкритих тестів, на які потрібно дати коротку відповідь;

третя – 3-4 завдання відкритої форми, у яких учневі треба буде дати розгорнуту відповідь (вирішити завдання і пояснити логіку і порядок вирішення). Ці завдання оцінюються на максимум балів тільки в тому випадку, якщо учень зумів обгрунтувати кожне проведене дію.

Комментариев нет:

Отправить комментарий